Час іде...

Час іде… (Оксана Яблонська)
Час іде по бруківці півколами, колами
І стинає весь світ заважкою ходою,
А пісок обсипа з року день невдоволено —
Всемогутній творець йде безликий до бою…

Час закрутить спіраль на орбіту невінчану
І сполоханий сон дремене в піднебесся:
Він не зна дотепер, що я сни бачу віщими,
То задуманий Бог на одвірок обперся…

Час нанизує дні — мою вічність вимірює,
Виплітає слова і мережить зірками…
З виднокола птахи повертаються з Ірію…
Мої рідні птахи, а душею я з вами...

http://sevama.uaforums.net/--vt2967.html

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте